Ірина Зленко – податковий перевертень всеукраїнського масштабу

2012 році керівник Державної податкової служби у Вінницькій області Ірина Зленко сказала таке: «Вірите, я так сильно люблю свою родину, що навіть не уявляю, скільки ж мені повинні принести грошей, щоб я їх взяла і пішла за грати на десять років!».

Об этом сообщает Футляр от виолончели

У 2014 році виявилося, що пані Ірина дуже добре уявляла, за яку суму грошей можна ризикнути – й сісти не лише на 10 років. Тож, знайомтесь: героїня нашої розповіді сьогодні — Зленко Ірина Володимирівна, 19.04.1976 р.н., уродженка м. Києва. І саме цікаве, сьогодні Зленко І.В. розглядається кандидатом на керівні посади в новоствореній Державній фіскальній службі України. Для досягнення зазначеного, остання використовує особисті зв’язки серед керівництва вищих органів державної влади та управління, зокрема напрацьовані під час праці у Вінницькій області.

Трудова діяльність:

в органах державної податкової служби працює з 1998 року;

з 2002 року обіймала керівні посади в органах ДПС м. Києва;

з 12.05.2010р. призначена заступником голови державної податкової адміністрації в Сумській області;

з 20.07.2010р. Голова державної податкової адміністрації в Сумській області;

з 21.10.2011р. по 17.01.2012р. Голова комісії з проведення реорганізації ДПА у Вінницькій області;

з 17.01.2012р. по 22.04.2013р. начальник ГУ Міндоходів у Вінницькій області.

З самого початку своєї роботи в податковій, Ірина, маючи гарних вчителів одразу пізнала усі «прелесті» роботи по конвертації грошових коштів. При цьому, особливо у період правління «Сім’ї» проявився геній Ірини Володимирівни.

Спільно зі своїм чоловіком Олександром (колишній співробітник СБУ), під патронатом друга сім’ї – колишнього Міністра внутрішніх справ України Захарченка Віталія Юрійовича угруповання сім’ї Зленко прийняли до списку «довірених осіб» у сфері конвертації грошей та включили до т.з. «Державної програми по наповненню держбюджету» — «конвертаційних площадок».

Зазначені «площадки» надавали послуги по документальному відображенню операцій у податковій звітності підприємств, транзитному перерахуванню грошових коштів та переведення безготівкових коштів у готівку, враховуючи при цьому, відсотки за надані послуги від загального обігу.

При взаємодії з підприємствами включеними до «площадок» — операції суб’єктів господарювання набували статус недоторканих з боку представників податкових та митних органів при проведенні перевірок.

Майже 80% бізнесу користувались послугами «площадок». Більше того, податкові, а також інші правоохоронні та контролюючі органи буквально заганяли бізнес під ці схеми.

«Площадок» в різний час існувало від 4 до 13. В кожній структурі – Міністерство доходів і зборів України, МВС (УБОЗ і УДЗБЕЗ), СБУ, Генеральній прокуратурі, Фінмоніторингу, Нацбанку – були визначені куратори діяльності «площадок». Всі керівники цих структур та куратори отримували свою комісію від операцій, а у випадку виникнення проблем у підприємців через роботу з «площадками», вони могли в телефонному режимі вирішити всі питання.

Загалом, оборот зазначеного «тіньового» ринку щомісяця складав від 30 до 50 млрд. грн. (близько 50% ВВП), а 70% ринку було під контролем «сім’ї Януковича В.Ф.», що дозволяло їй отримувати від 300 млн. грн. до 1,5 млрд. грн. щомісяця.

Завдяки цьому, Зленко Ірину не дивлячись на досить молодий вік – 34 роки було призначено Головою Державної податкової адміністрації у Сумській області, а неофіційно – «куратором» діяльності площадок в Сумській області.

При цьому чоловік узяв на себе всю роботу по організації фірм, каналів надходження тіньових грошей, пошук директорів, які самі не розуміли, що вони керують фірмами з багатомільйонним обігом.

У період перебування на посаді ДПА в Сумській області Зленко Ірина разом з чоловіком виконувала роль по створенню «податкової площадки» з метою незаконного формування податкових кредитів з ПДВ та подальшого використання цих кредитів іншими суб’єктам підприємницької діяльності для зниження податкових зобов’язань. Прикриття незаконної діяльності здійснювали також Голова Сумської державної адміністрації Чмирь Юрій Павлович.

Вже за рік, тіньовий обіг грошових коштів за допомогою фіктивних операцій перевищив 2 млрд. грн.Її діяльність навіть не зупинили кримінальні справи, що були порушені Сумським Управлінням СБ України №№ 233, 255.

Завдяки своєї діяльності (пресинг підприємців, звільнення підлеглих, які не виконували її усні протиправні вказівки), Ірина Володимирівна настільки стала відомою (внутрішня безпека податкової вже була не в змозі постійно знищувати матеріали на неї), що Клименко О.В. перевів її на посаду Голови ДПА у Вінницькій області.

Накатана схема була втілена також і на Вінниччині.

Прибувши на нове місто роботи Ірина Володимирівна одразу вибрала собі помешкання для житла — номер «Президентський люкс» у готелі «Феріде плаза» (вартість проживання в якому становить близько 300 доларів за добу). Оплата за вказаний номер відразу лягла на плечі підприємців регіону.

Схема роботи у Вінницькій області не мінялась, підприємствам примусово нав’язувались «площадочні» фіктивні контрагенти, для обготівкування коштів.

Така діяльність дозволила Ірині Володимирівні «вільготно» себе почувати і зараз:

будинок у Вишгороді вартістю біля 5 млн. доларів США;

Маєток у с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області з окремим виходом до річки Дніпро площею близько 10 га. та вартістю біля 3 млн. доларів.

І це не рахуючи нерухомого майна (квартир, офісів розташованих у центрі м. Києва, Київській та інших областях), а також дорогих автівок (близько 10, вартість кожної з яких перевищує 100 тис. доларів США), що зареєстровані на її чоловіка та членів її родини.

І саме цікаве, сьогодні Зленко І.В. розглядається кандидатом на керівні посади в новоствореній Державній фіскальній службі України.

Для досягнення зазначеного, остання використовує особисті зв’язки серед керівництва вищих органів державної влади та управління, зокрема напрацьовані під час праці у Вінницькій області.

Слід зазначити, що Зленко І.В. використовуючи маску гарної жінки керівника, намагається будь-яким шляхом з корисливих мотивів отримати керівну посаду в державному органі, для подальшого лобіювання діяльності підконтрольного «конвертаційного центру». Для досягнення зазначеної мети, остання спроможна на будь-які заходи та за матеріальну винагороду підшукує осіб, що можуть вплинути на позитивне вирішення вказаного питання, але до них вона відноситься з неповагою, всіляко підкреслюючи свої можливості щодо «купівлі» необхідних їй осіб.

Сергей Фещенко Компромат Украины и России