Міньйон із НАЗК

Віднедавна із легкої руки «Слідства.інфо» усіляких чиновницьких помічників тепер кличуть посіпаками. Так от, видається, що усе-таки деяких представників чиновницького почту варто все-таки називати автентично: «міньйон». Це слово має багато перекладів, але найбільше йому підходить російське – «милашка».

Об этом сообщает Роспрес

Як приклад. Оце натрапив в Фейсбуці на одного чоловіка, так навіть заочного знайомства із ним вистачило, аби викликати хвилю розчулення. Знайшовся він у пості Дарії Каленюк із «Центру протидії корупції». Бекграунд там такий.

Уже кілька місяців НАЗК намагається довести Сергія Лещенка до цугундера, і ніяк не вдається. Остання спроба – це гонорар за лекцію , прочитану в Могилянці.

Для цього НАЗК викликало Каленюк до себе. Оскільки така вимога була трошки аморальною і зовсім незаконною, то ніхто, звісно, нікуди не пішов. В результаті НАЗК придумало креативний хід: послала до гори Магомета. Роль Магомета виконав начальник департаменту НАЗК Олександр Писаренко, який прийшов на прес-конференцію Лещенка, де і повідомив, що може виписати за непокору адмінпротокол. Ну, просто як ГАІшник.

Я би, чесно кажучи, не звернув на це увагу, якби не специфічна лексика службовця. Кожна його фраза у ФБ була настільки дивно сконструйована, що аж не вірилось, що це писала людина з вищою освітою:

«Дарино, пишіть правду! Ми Вас чекаємо! Не знання закону не звільняє від відповідальності! Я приходив Вас побачити та запросити! Не відмовляйтеся від листів на пошті! Приємно було познайомитися!».

Коротше, вирішив я витратити хвилин 10, аби принаймні дізнатись про освіту чоловіка. Але уже на другій хвилині забув, що шукав. Бо клікнувши на його декларацію, з подивом помітив, що раніше він отримував зарплату в Державному агентстві екологічних інвестицій.

А того, хто пропрацював в «Наших грошах» бодай місяць, словом «Держекоінвест» можна в 6-ій ранку будити.

Отож про освіту було забуто, цікавіше стало, чим же займався борець із корупцією в цьому розсаднику. Усе виявилось дуже мило. Але спершу треба відкотитись трохи назад.

…. У 2014 році вийшло гучне розслідування Дмитра Гнапа про корупцію в Мінекології. У двох словах: за часів Януковича у Юри Єнакієвського була фірма – «Інтертехенерго», яка пиляла гроші Кіотського протоколу. Після Майдану вона як не дивно продовжила свою справу, зате в неї змінились власники. Офіційним власником став один фунт, а от сама фірма поселилась в будинку «свободівця» Сергія Рудика. Сам же міністр екології – Андрій Мохник – був призначений за квотою «Свободи».

Після сюжету Мохник всіляко відбивався від висновків розслідування. І от, наприклад, як він пояснював те, що у липні 2014-го року «Інтертехенерго» виграло черговий тендер на 30 млн, в рамках якого Держекоінвест викинув основного конкурента, який пропонував зробити все за 10 млн.

Цитата:

«На той момент, коли проводили тендер, виконувачем обов,язків голови Держекоінвестагенства був Олександр Писаренко (Роман Марголич преребував на лікарняному). Сам тендер проводила директор ДП «Держекоінвестагенства» Тетяна Сербіна, яку у незаконний спосіб призначив Писаренко. За моїм втручанням 17 липня було звільнено першого заступника Коваля за порушення державної присяги, 20 серпня – Писаренка. Сербіну також було звільнено. Зараз вони судяться, і, нажаль, судова система, яка не є люстрованою, ухвалює рішення на їхню користь. Тим не менше, ми продовжуємо боротися».

Звільнений за порушення державної присяги Писаренко і філолог Писаренко з верхньої частини посту – це та сама людина.

До речі, Мохник як у воду дивився. Суд не побачив правди у діях Кабінету Міністрів і відновив конституційне право на працю ураженого в правах Писаренка. Хоча саме тут – нічого дивного. Суд правильно вказав, що ніяких розслідувань правоохоронних органів по тендеру не було, а щодо того, що він призначив Сербіну – так мав право.

Усе це так, тільки от, якщо опиратись лише на дії правохоронних органів – то в нас і сам Юра Єнакієвський – чистий, мов скупа чоловіча сльоза. А те, що шезло 20 мільйонів гривень – так у держави багато грошей.

А ще чого не бракує державі – так це отих милих чиновників, які ревно виконують вказівки чергового керівника. «Треба провести тендер? Проведем. А зараз боремось з корупцією Лещенка? Поборемось».

Що ж до всіх інших людей у цьому світі, то вони ставляться до них розслаблено, з щирим гумором і філологічними вишуканостями. Так ніби лежать на м’якому дорогому дивані.

Ну, і, скажіть – які ж це посіпаки? Справжні «милашки»…

Блог від: Олекса Шалайський